Виконавча директорка ГО «Фундація інституційного розвитку» Катерина Дацко представила український досвід побудови системи доброчесності на 16th Global Governance & Integrity Forum, що відбувся в Europa-Universität Viadrina.
Форум об’єднав представниць і представників міжнародної професійної спільноти, які працюють у сфері доброчесності, комплаєнсу та ефективного врядування. Однією з тем обговорення став досвід України, яка одночасно протистоїть російській агресії, відновлює країну та поглиблює європейську інтеграцію.
Український досвід – це не лише впровадження міжнародних стандартів
Під час виступу Катерина Дацко розповіла про те, як в Україні розвивається система доброчесності в умовах високої невизначеності, обмежених ресурсів, швидких управлінських рішень та постійної появи нових ризиків.
«Сьогодні Україна не просто імплементує міжнародні стандарти. Ми фактично перевіряємо, як вони працюють в умовах надзвичайно високої невизначеності, обмежених ресурсів, швидких управлінських рішень і постійно нових ризиків», – зазначає Катерина Дацко.
У цьому контексті український досвід є важливим не лише для самої України. Він може бути корисним для міжнародної професійної спільноти, адже демонструє, як принципи доброчесності можуть працювати в умовах кризового управління та масштабних трансформацій.
Від формальних вимог – до реального впливу на рішення
Окрему увагу під час форуму приділили практичному застосуванню антикорупційних інструментів.
Катерина Дацко представила досвід співпраці Фундації з Національним агентством з питань запобігання корупції та розповіла про інструменти, які використовуються для розбудови доброчесного середовища в органах влади, громадах, державних і комунальних підприємствах та бізнесі.
Антикорупційна програма, оцінка корупційних ризиків, робота уповноваженої особи чи канали повідомлення про можливі порушення мають цінність тоді, коли вони впливають на реальні управлінські процеси.
Доброчесність не повинна існувати окремо від управління. Вона має бути вбудована в процес прийняття рішень – від моменту планування до оцінки можливих ризиків та наслідків.
Чому важлива адаптивна доброчесність
Одним із ключових висновків участі у форумі стало поняття «адаптивної доброчесності».
Йдеться про здатність організації швидко змінювати процеси, механізми контролю та управлінські рішення у відповідь на нові ризики. Водночас такі зміни не мають призводити до втрати принципів доброчесності, підзвітності та необхідних запобіжників.
Для України цей підхід особливо актуальний. Війна постійно змінює умови, у яких працюють державні органи, громади, підприємства та бізнес. Управлінські рішення часто потрібно приймати швидко, але це не означає, що вимоги до доброчесності можуть відкладатися на потім.
«Доброчесність не повинна уповільнювати прийняття рішень. Вона має робити швидкі рішення безпечнішими», – наголошує Катерина Дацко.
Україна як учасниця міжнародного професійного діалогу
Україна продовжує поглиблювати інтеграцію до Європейського Союзу та рухатися до стандартів Конвенції ОЕСР. Водночас українські інституції та організації вже мають практичний досвід адаптації міжнародних підходів до власного контексту.
Саме тому важливим є не лише запозичення міжнародних практик, а й обмін власним досвідом.
Для «Фундації інституційного розвитку» участь у таких професійних майданчиках – можливість представляти український досвід на міжнародному рівні, обговорювати практичні виклики з колегами з інших країн та долучатися до формування сучасних підходів до доброчесності й комплаєнсу.
Україна сьогодні не лише впроваджує міжнародні стандарти. Вона створює власні практики їх застосування в умовах війни, відновлення та масштабних інституційних змін. Цим досвідом важливо ділитися – і продовжувати розвивати його разом із міжнародною професійною спільнотою.
