Викривання є одним із найефективніших способів виявлення та запобігання неправомірній поведінці, яка посягає на суспільні інтереси. При цьому працівники організацій, діючі чи колишні, які здійснили викриття, можуть постраждати через це.
Для їх захисту від помсти важлива якісна правова база захисту викривачів в державі.
📝 За дослідженням Девіда Банісара з Лондонської школи економіки станом на липень 2023 року більше ніж 170 країн (юрисдикцій) у всьому світі запровадили різні форми правового захисту викривачів.
Так, близько 60 встановили комплексні правові рамки, які захищають права викривачів у всіх сферах зайнятості. І навпаки в інших 110 країнах передбачено лише частковий захист.
🔹Комплексний захист – в країнах є закон або комплекс законів, які забезпечують широкий захист викривачів у всіх сферах зайнятості та майже в усіх галузях економіки. Сюди відносять країни ЄС після прийняття Директиви ЄС 2019/1937 від 23.10.2019 про захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства ЄС.
🔹Секторальний захист – в країнах є закон про викривачів, який передбачає захист викривачів різних галузей економіки, але тільки в одному секторі зайнятості (державному або приватному), наприклад, Канада і США.
🔹Тематичний захист – країна має закон або закони, що передбачають захист в одній або декількох сферах, таких як боротьба з корупцією або навколишнє середовище. До прикладу можна навести Україну, в якій під захист підпадають лише викривачі корупції та частково створена правова рамка для захисту осіб, які повідомляють про активи.
🔹Рамковий захист – країна прийняла закон, який містить загальні принципи захисту викривачів, але без детального захисту.
Попри те, що останнім часом багато країн дедалі активніше розробляють правові рамки для захисту викривачів, ще є над чим працювати в напрямку напрацювання механізмів реалізації на практиці захисту викривачів та формування культури викривання і поваги до викривачів.
Для того, щоб продовжити розбудовувати правову базу захисту викривачів в Україні, ми маємо досліджувати досвіди та закони інших країн, а також кращі світові практики та інструменти. Крім того, доцільно звертати увагу на недоліки законів чи механізмів їх реалізації в інших країнах, щоб попередити невдалі кроки при подальшій розбудові інституту викривання в Україні.
