В органах місцевого самоврядування антикорупційна робота дедалі більше потребує системного підходу, чітких процедур і сталої координації між структурними підрозділами. Водночас новопризначені уповноважені особи часто стикаються з однаковими викликами: відсутністю впорядкованої документації, браком наступності в роботі, нестачею практичних орієнтирів і необхідністю швидко зануритися у великий масив нормативних вимог.
Саме для цього розроблено алгоритм перших кроків уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції. Документ покликаний допомогти фахівчині або фахівцю швидко увійти в функцію, оцінити поточний стан антикорупційної системи в організації та визначити пріоритети роботи на перші місяці.
Алгоритм має прикладний характер і може використовуватися як дорожня карта на перші 30–90 днів роботи в органі місцевого самоврядування або комунальному підприємстві. Його структура побудована у форматі покрокового чек-листа з поясненнями, акцентами на критично важливих процесах і посиланнями на релевантні нормативні документи та офіційні роз’яснення.
Чому виникла потреба в такому алгоритмі
Практика показує, що в багатьох громадах антикорупційна функція залежить від конкретної людини, а не від вибудуваної системи. Через кадрову плинність, відсутність інституційної пам’яті та єдиних підходів новопризначені уповноважені часто змушені фактично починати роботу «з нуля».
Це призводить до втрати часу на пошук базової інформації, відновлення документів, перевірку внутрішніх процесів і з’ясування того, які заходи вже були реалізовані раніше. У результаті антикорупційна діяльність може ставати фрагментарною та реактивною, а не системною.
Розроблений алгоритм покликаний мінімізувати ці ризики та допомогти перейти від окремих формальних процедур до цілісної моделі управління доброчесністю.
Що містить алгоритм
Документ охоплює ключові напрями, які потребують уваги в перші тижні роботи уповноваженої особи. Зокрема, алгоритм допомагає:
– провести експрес-аналіз стану антикорупційної роботи в організації;
– перевірити наявність та актуальність внутрішніх документів;
– оцінити виконання вимог законодавства у сфері запобігання корупції;
– налагодити взаємодію з керівництвом та структурними підрозділами;
– визначити основні корупційні ризики;
– сформувати план першочергових заходів;
– організувати роботу із повідомленнями про можливі порушення;
– запустити або оновити механізми внутрішньої комунікації та навчання працівників;
– забезпечити прозорість та доступність інформації для громадськості.
Окрему увагу приділено не лише формальному виконанню вимог, а саме побудові робочих механізмів, які можуть діяти незалежно від кадрових змін.
Практичний інструмент для щоденної роботи
Алгоритм може використовуватися у кількох форматах одночасно:
– як покрокова інструкція для новопризначеної уповноваженої особи;
– як інструмент самооцінки та внутрішнього аудиту;
– як основа для підготовки річного плану роботи;
– як допоміжний матеріал для формування внутрішніх регламентів і процедур;
– як орієнтир для керівництва громади при оцінці стану системи доброчесності.
Документ також містить посилання на профільні нормативно-правові акти, типові положення та офіційні роз’яснення, що спрощує роботу з правовою базою та допомагає уникнути помилок у трактуванні вимог.
Від формальних процедур – до системи доброчесності
Антикорупційна робота в органах місцевого самоврядування давно виходить за межі суто документального супроводу. Вона охоплює питання управління ризиками, внутрішньої комунікації, прозорості, підзвітності та організаційної культури.
Саме тому важливо, щоб уповноважена особа мала не лише перелік обов’язків, а й зрозумілий алгоритм дій, який допоможе вибудувати послідовну та вимірювану систему запобігання корупції.
Застосування такого алгоритму сприяє підвищенню інституційної спроможності громади, формуванню культури доброчесності та зміцненню довіри з боку працівників, партнерів і мешканців.
Більше інформації знайдете в посібнику: https://drive.google.com/file/d/1PkOWZ1LwEc4ugeT6tnXTPgdVWR2Br6rB/view
Проєкт «Посилення антикорупційної спроможності на регіональному рівні: від стандартів до кращих практик» реалізується ГО «Фундація інституційного розвитку» спільно з НАЗК за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансування Уряду Японії.
