Бізнес в Україні демонструє стійкість і здатність до змін. Компанії впроваджують сучасні тренди та технології, гнучко реагуючи на виклики воєнного стану.
Доброчесність стає важливим чинником сталого розвитку, відкриваючи можливості у сфері держзакупівель, експорту й інвестицій. Це особливо актуально під час війни, адже навіть дрібна корупція підриває ефективне урядування та ринкову стабільність.
Саме це обговорювалося на події «Compliance for Growth: SME Transparency Standards», організованій ГО «Фундація інституційного розвитку» у межах офіційної програми Civil Society Policy Forum (CSPF-2025) у Вашингтоні.
🔎 Під час обговорення учасники дискутували про те, як зробити дотримання вимог не тягарем, а інструментом розвитку малого та середнього бізнесу.
На цьому наголосив Голова НАЗК Віктор Павлущик, який відзначив, що антикорупційний комплаєнс – це базова вимога для бізнесу, що бере участь у публічних закупівлях або залучає іноземні інвестиції.
Учасниками дискусії також стали:
- Лора Поп, старша спеціалістка Світового банку з питань фінансового сектору;
- Джозеф Мауро, старший радник відділу розслідувань, операцій та стратегії Світового банку;
- Люсі Біндер, старша спеціалістка з питань управління та доброчесності Базельського інституту управління;
- Катерина Дацко, виконавча директорка ГО «Фундація інституційного розвитку»;
- Артем Хаванов, директор з глобального комплаєнсу (NDA).
«Формування обізнаності бізнесу про інструменти доброчесності є фундаментом його розвитку. Практичне застосування рекомендацій Настільної книги 2.0 та Примірного кодексу доброчесності допомагає компаніям інтегрувати ці принципи у свою діяльність, особливо в умовах підготовки до відновлення», – зазначила Катерина Дацко.
Люсі Біндер відзначила, що для малого та середнього бізнесу, який прагне вдосконалити свої програми етики та комплаєнсу, існує три ефективні способи спрощення цього процесу.
Компаніям слід перейти від політик, заснованих виключно на правилах, до підходу, базованого на цінностях. Створіть Кодекс етики/поведінки, який стане орієнтиром для всіх інших внутрішніх політик та процедур. Чудовим зразком для наслідування є Кодекс Світового банку. В ідеалі, процес розробки Кодексу має бути інклюзивним із залученням всіх співробітників компанії. Такий підхід заохочує їх до відповідальності та активної підтримки нових правил. За її словами, розробка і впровадження етичних стандартів не повинні додавати бюрократичної складності, проте мають стати для колективу інструментом для створення довгострокової цінності для компанії.
«Така командна робота – це також можливість налагодити зв'язки з іншими бізнесами та співпрацювати з урядами, які переслідують подібні цілі», – зазначила Люсі Біндер.
Доброчесність у бізнесі не може навʼязуватися з боку держави, проте НАЗК разом з залученими експертами створюємо чіткі та практичні рекомендації, які допоможуть бізнесу налагодити ефективні підходи до доброчесного управління. У цьому випадку держава має не заважати, а допомагати.
НАЗК створює вимоги та контролює їх для публічного сектору, тоді як для бізнесу виступає радше радником та ментором на шляху розбудови доброчесності. Для цього Віктор Павлущик представив аудиторії безоплатні та масштабовані інструменти антикорупційного комплаєнсу, які НАЗК пропонує для бізнесу:
- Типова Антикорупційна програма юридичної особи – готова законодавча основа для компаній, що беруть участь у великих закупівлях.
- Примірний кодекс доброчесності для приватного сектору – шаблон документа для будь-якої приватної установи покликаний закріпити та зміцнити корпоративні цінності, норми та правила поведінки співробітників та спрямувати зусилля на розбудову культури доброчесності в організаціях та компаніях.
- Посібник для керівника – комплексний практичний документ із системної розбудови доброчесних та ефективних організацій у публічній і приватній сферах.
- Методологія управління корупційними ризиками, що визначає алгоритм роботи з корупційними ризиками в діяльності компаній.
Також Голова НАЗК розповів про роботу Єдиного порталу повідомлень викривачів – захищену систему, за допомогою якої можна швидко та зручно подати повідомлення про корупцію, контролювати стан та результати розгляду такого повідомлення, отримати інформацію про статус викривача.
Ця дискусія вкотре підтвердила: український бізнес здатний бути лідером доброчесності, навіть у часи війни.
Панельну дискусію організовано спільно з Глобальним договором ООН в Україні у партнерстві з Національним агентством з питань запобігання корупції, Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України та Базельським інститутом управління.
